Емфітевзис як пастка для сільського землевласника!
Емфітевзис як пастка для сільського землевласника!
Останніми роками через неодноразове продовження дії земельного мораторію деякі сільськогосподарські підприємства почали звертатися до селян-власників землі із заманливою пропозицією про укладення замість договору оренди землі іншого договору — про встановлення емфітевзису.
Що представляє собою право емфітевзису?
Як передбачено Главою 33 Цивільного кодексу України, емфітевзис представляє собою право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Отже, на праві емфітевзису можуть набуватися лише земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Це право встановлюється договором між власником земельної ділянки й особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевт). Строк договору про надання права користування чужою сільськогосподарською земельною ділянкою приватної власності законом не обмежується і встановлюється сторонами договору за домовленістю.
При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку. У разі продажу емфітевзису іншій особі, власник земельної ділянки буде зобов’язаний і надалі сплачувати земельний податок на неї, оскільки Податковий кодекс України (п. 36.4 ст. 36 та п. 87.7 ст. 87 Кодексу.) забороняє передачу обов’язку платника податку іншій особі. Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки.
Звертаємо увагу, власник земельної ділянки не матиме пільгу зі сплати земельного податку при передачі такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи.
Адже згідно з п. 281.3 Податкового кодексу (далі – ПК) від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду єдинщику четвертої групи (п. 281.3 ПК).
Отже, отримавши при передачі своєї земельної ділянки іншій особі на умовах емфітевзису певну суму грошей, селянин або його нащадки повинні будуть сплачувати державі земельний податок до тих пір, доки не викуплять право емфітевзису на свою ділянку в емфітевта.
