Частина II. Воєнні роки

Перед селищем відкривалися широкі перспективи подальшого розвитку, але війна примусила людей залишити мирну працю і взятись за зброю. Найціннішу техніку було евакуйовано до Мелітополя, худобу відігнали в степи за Сталінград. У перших числах вересня 1941 року на наших землях розгорнулися запеклі бої проти наступаючого ворога, а 11 вересня селище було окуповане.

Восени 1943 окупанти, відступаючи, зруйнували ферми й господарські приміщення, ремонтні майстерні, зерносховище, нафтобазу, електростанцію, спалили багато житлових будинків, бібліотеку та ін.

2 листопада 1943 року Червоний Перекоп було визволено. Багато жителів не дочекалися своїх близьких - 332 воїни-червоноперекопцi загинули.

1965 рік, до 20-річчя Дня Перемоги

Після визволення селища його мешканці допомагали зводити капоніри для бойових літаків авіаційного полку, дислокованого неподалік Червоного Перекопу. Жінки доглядали поранених, які лікувалися в госпіталі, постачали їм продукти харчування. Поступово відроджувалося господарство. Землю орали трофейним танком. Підбиту техніку використовували для ремонту сільськогосподарських машин. Ремонтувалися, а здебільшого будувалися заново, тваринницькі приміщення, зерносховища, майстерні. У 1945 році відроджена електростанція радгоспу дала струм.

Директор радгоспу Редько Афанасій Якович, головний агроном Мойсейченко Володимир Григорович розглядають пшеницю першого післявоєнного року (1946 рік)