Аналітична доповідь Гендерна політика Європейського Союзу в Україні
Гендерна політика Європейського Союзу в Україні
Гендерна стратегія Європейського Союзу
В країнах-членах ЄС відбувся суттєвий прогрес щодо усунення гендерних нерівностей на законодавчому рівні, однак в повсякденному житті реалізація жінками і чоловіками своїх рівних прав все ще стикається з проблемами. Постійна низька представленість жінок у гілках влади, насильство проти жінок і т.ін. демонструють, що все ще має місце структурна гендерна нерівність.
Для поліпшення ситуації Європейська Комісія вважає за необхідне інтеґрувати принцип гендерної рівності в стратегії, які мають прямий і непрямий вплив на життя жінок і чоловіків. Жіночі турботи, потреби, сподівання, так само, як і чоловічі, мають бути прийняти до уваги в процесі розробки і реалізації політики. В зв’язку з цим в1996 році Європейською Комісією був прийнятий підхід інтеґрації гендерних пріоритетів в політику (gender mainstreaming).i
Паралельно до інтеґрації гендерних пріоритетів в політику забезпечення гендерної рівності вимагає специфічних заходів на користь жінок. В зв’язку з цим Європейська Комісія сформулювала Стратегію щодо забезпечення гендерної рівності в
Європейському Союзі, яка об’єднує обидва підходи.ii
Гендерна стратегія Європейського Союзу, перш за все, окреслює ті сфери, в яких існує гендерна дискримінація та пропонує специфічні механізми для її усунення.
Досягнення гендерної рівності в сфері зайнятості
Стратегія ЄС в цій сфері включає в себе підвищення зайнятості жінок, зменшення рівня жіночого безробіття, скорочення сегрегації на ринку праці й рівну оплату за рівну працю. Важливе місце в Стратегії ЄС посідає політика узгодження між роботою і сімейним життям жінок і чоловіків, особливо шляхом створення служб, які опікуються дітьми і утриманцями. Важливою є також політика реінтеґрації жінок, які повертаються до роботи після декретної відпустки. Стратегія передбачає інтеґрування принципу гендерної рівності в усі стратегії зайнятості.
Рівна оплата за рівну працю
Рівна оплата за рівну працю рівної вартості для працівників чоловічої і жіночої статі є базовим принципом для ЄС. Незважаючи на це, жінки продовжують заробляти менше, ніж чоловіки. Гендерна різниця в заробітній платні останніми роками залишається досить високою в 25 країнах ЄС. Вона є вищою в приватному секторі порівняно із державним сектором. Тому ліквідація цієї різниці досі залишається пріоритетом європейської політики.
Принцип рівної оплати за рівну працю був зафіксований в Римській угоді, яка стала першим законодавчим положенням щодо гендерної рівності. Цей концепт був ширше інтерпретований в Європейському суді, як рівна оплата за рівну працю рівної вартості. Це визначення було використано в законодавстві в 1975 році, де заборонялася дискримінація за ознакою статі в усіх сферах оплати праці рівної вартості. Таким чином, в ЄС заборонена різниця у заробітній платні для чоловіків і жінок, яка базується виключно на гендерних засадах.
В результаті впровадження цього принципу багато жінок виграли судові процеси із захисту своїх прав на рівну із чоловіками заробітну платню. Але, на практиці все ще існує розрив у 15% між заробітною платнею чоловіків та жінок. Цей розрив зумовлений низкою факторів, включаючи сегрегацію на ринку праці, різний рівень освіти і доступу до тренінгів, рівень підготовки, перерву в кар’єрі, те, яким чином класифікується і оцінюється робота, та як використовується система формування заробітної плати. До того ж, неповний робочий день, який оплачується нижче, ніж повний робочий день, частіше використовується жінками, ніж чоловіками: 30,4% жінок працює неповний робочий день, порівняно з 6,6% чоловіків.
Досягнення суттєвого скорочення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків є одним із завдань, включених до Європейської стратегії зайнятості. Це завдання може бути виконаним за умов багатоаспектного підходу, який включає викорінення сегрегації в освіті, а також трансформацію гендерних стереотипів. Країни-члени, таким чином, мають вирішити проблему розриву в заробітній платні шляхом розв’язання проблем, які лежать у її витоках.
Гендерний баланс в процесі прийняття рішень
Європейська Комісія приділяє велику увагу досягненню гендерного балансу в процесі прийняття рішень. Жінки, як і раніше, є недостатньо представленими в політичній і економічній сфері. Це свідчить про дефіцит демократії як на європейському рівні, так і в більш широкому міжнародному контексті.
Кількість європейських країн, в яких жінки досягли вищих політичних посад, можна перелічити на одній руці. По всій Європі тільки одна з п’яти міністрів є жінкою. Серед членів національних парламентів показник не набагато кращий. В бізнесі лише 3% жінок є президентами правління у великих компаніях.
ЄС усвідомлює необхідність сприяти встановленню гендерної рівності в процесі прийняття рішень і застосовує різні заходи для підтримки цього процесу. В 1996 році Рада міністрів ЄС надала офіційну рекомендацію країнам-членам запровадити законодавчі, регуляторні і стимулюючі заходи для досягнення гендерного балансу в процесі прийняття рішень. Комісія підтримує європейські транснаціональні проекти в цій сфері і запровадила потужну базу даних щодо участі жінок і чоловіків в процесі прийняття рішень з метою поліпшення статистики і моніторингу процесу встановлення гендерної рівності в цій сфері.
Гармонізація професійного і сімейного життя
Іншим аспектом зайнятості є життя за межами роботи. Залучення жінок до ринку праці не може відбутися без перегляду домашніх і сімейних обов’язків як жінок, так і чоловіків. Баланс між роботою та життям – гармонізація часу, витраченого на сімейні та робочі обов’язки, – є ключовим моментом для зайнятості жінок і чоловічих домашніх обов’язків. Допомога людям в гармонізації їхнього життя на роботі і вдома збільшує фактор оплачуваної зайнятості. В той же час, вона спрямована на боротьбу із соціальним включенням і зменшує ризик зубожіння.
Турбота держави про дітей дозволяє жінкам працювати
На засіданні Європейської Ради в Барселоні (2002) лідери ЄС розглянули проблему забезпечення дитячими закладами в більш широкому контексті економічного зростання і трудової зайнятості – з метою підвищення рівня зайнятості жінок і чоловіків. До 2010 року країни-учасниці мають забезпечити дитячими закладами 90% дітей віком між трьома роками і початковою школою, і 33% дітей до трьох років. Дитячі заклади мають бути доступними за ціною та місцезнаходженням, відповідної якості, для того, щоб кожен, зокрема, жінки, мали можливість залишити або продовжити діяльність на ринку праці. Європейський Союз також закликає країни-члени і соціальних партнерів ініціювати просвітні кампанії для чоловіків, щоб стимулювати їх розділити відповідальність за турботу про дітей.
Турбота держави про інших утриманців
ЄС рекомендував країнам-членам вжити негайних заходів для гарантії належного рівня турботи для інших утриманців, які не є дітьми – з метою запобігання виключення жінок з ринку праці.
Гнучка система праці
ЄС заохочує роботодавців і професійні союзи запровадити гнучкий робочий графік з метою гармонізації професійного і приватного життя. Особлива увага має приділятися чоловікам з метою трансформування виробничої культури і підтримки гендерної рівності.
Соціальне включення і соціальний захист
В рамках стратегії, що спрямована на зростання економіки і зайнятості, ЄС працює над усуненням фінансових і не-фінансових бар’єрів, що сприяє посиленню участі жінок на ринку праці. Ця стратегія включає усунення податкових бар’єрів і фінансової допомоги, що сприяють довгим перервам в кар’єрі і мають негативні наслідки для особистого розвитку і пенсійного забезпечення, а також перешкоди для переходу від допомоги до оплачуваної зайнятості. В цьому контексті Європейська Комісія презентувала успішні національні, які використовують соціальний захист для досягнення балансу між професійним і сімейним життям.
Соціальне включення для жінок і чоловіків
Розбудова Європи, в якій як жінки, так і чоловіки будуть включені в соціальне життя – є одним із пріоритетів Угоди ЄС. Процес соціального включення, розпочатий 2000 року, поставив спільні цілі для країн-учасниць – боротьбу із бідністю та виключенням із соціального життя.
Пенсії: однакове ставлення до жінок і чоловіків
Старіння і забезпечення фінансової стабільності національної пенсійної системи є одними з нагальних проблем, які постали перед країнами Європейського Союзу. Як основу для кооперації і модернізації цієї системи було встановлено спільні підходи до пенсійного забезпечення. Кожна країна-член в своєму національному контексті розробила стратегію для забезпечення адекватних і стабільних пенсій.
Міграція жінок
Жінки-іммігрантки тяжко інтеґруються до ринку праці. Чоловіки та жінки, що іммігрували, мають однакові показники зайнятості. Виключення становлять жінки з високою кваліфікацією, які мають кращий рівень зайнятості ніж чоловіки. Але більша частина жінок-іммігранток сконцентрована в галузях промисловості і на посадах переважно з низьким показником заробітної платні. Наявна інформація щодо заробітної платні свідчить, що саме жінки є найбільш уразливими на ринку праці.
Ефективна і відповідальна інтеґрація іммігрантів до ринку праці і в суспільство є одним із головних факторів для успішного досягнення цілей, які були поставлені під час засідання Європейської Ради в Лісабоні в 2000 році. Загалом політиці інтеґрації бракує гендерного підходу, який спрямований на повне використання потенціалу жінокіммігрантів на ринку праці.
Роль чоловіків у сприянні встановленню гендерної рівності
У процесі встановлення рівності між жінками та чоловіками є надзвичайно важливою активна участь як чоловіків, так і жінок у створенні нових стратегій для досягнення гендерної рівності. Вирішальною є стратегія запровадження гнучких трудових контрактів з метою сприяння гармонізації професійного і приватного життя як для чоловіків, так і для жінок. Спеціальна увага має приділятися заходам, спрямованим на зміну виробничої культури чоловіків, включаючи адекватні схеми відпустки із догляду за дітьми, які використовуються обома батьками. У рамках цієї стратегії ЄС також активізує зусилля, адресовані усвідомленню ролі чоловіків в насиллі проти жінок.
Освіта і навчання
Останніми десятиліттями в Європі відбулися суттєві зміни в галузі освіти. Сьогодні у більшості країн ЄС кількість жінок із закінченою середньою і університетською освітою перевищує кількість чоловіків і становить 58% в рамках всього Союзу. Також жінки подолали гендерний розрив на академічному рівні: їх показник становить 41% серед докторів наук. Однак в окремих сферах освіти досі царюють традиційні гендерні стереотипи – чоловіки все ще домінують в науці, математиці, інформатиці та інженерній справі.
В той час, як підвищення кваліфікації жінок має позитивний ефект для їхньої зайнятості, рівня оплати і працевлаштування, незбалансованість в окремих сферах все ще впливає на сегрегацію на ринку праці.
Політика в сфері освіти і навчання є важливим засобом для встановлення гендерної рівності. Освітня програма «Сократ» і тренінгова програма «Леонардо да Вінчі» сприяють встановленню рівних можливостей жінок та чоловіків.
Жінки й наука
Європейська економіка, яка базується на науковому і технічному знанні, має бути відкритою для інновацій. Але, в той час, коли жінки-студентки досить добре представлені в царині вищої освіти в Європейському Союзі загалом, їх кількість залишається досить невеликою в сфері науки і технології. Сприяння залученню жінок до вивчення цих предметів та їхньому кар’єрному зростанню в цих сферах може вивести на якісно новий рівень у європейських дослідженнях та їх практичному застосуванні.
ЄС поставив за мету підвищити загальну кількість випускників у галузі математики, науки і технології до 15% в 2010 році, а також встановити серед них гендерний баланс. Необхідно також відстежити і дослідити роль гендерного фактору в наукових дослідженнях.
Гендерний бюджет
Гендерний бюджет є запровадженням гендерних стратегій в бюджетний процес. Він означає оцінку бюджетів з гендерної точки зору, включення гендерних перспектив на всіх стадіях бюджетного процесу, переструктурування доходів і витрат з метою досягнення гендерної рівності.
Створення державного бюджету з урахуванням гендерної перспективи означає:
- визначити, яку користь різні громадяни отримують від витрат державного бюджету, і яку частку вони вносять в державний бюджет;
- оцінити неоднаковий вплив бюджетної політики на жінок і чоловіків, а також перерозподілити такі ресурси як гроші, послуги, час і роботу в сфері соціальної і сімейної турботи і соціальної репродукції;
- проаналізувати гендерний вплив в усіх секторах державного втручання і запровадити гендерний бюджет в усі галузі, включаючи освіту, добробут, соціальні послуги, охорону здоров’я, заходи в сфері зайнятості, транспорту, забезпечення житлом тощо;
- підтримати процес створення бюджету «знизу» і залучити до нього всіх громадян – чоловіків та жінок – і зацікавлених акторів (асоціації і НУО) з метою визначення різних специфічних потреб і відповідних заходів для їх задоволення;
- визначити, що розподілення ресурсів відповідає різним потребам жінок та чоловіків;
- забезпечити врахування гендерного аналізу і впливу на всіх фазах бюджетного процесу, включаючи етапи проектування, визначення, реалізації, моніторингу і оцінки;
- використати державний бюджет для визначення суттєвих політичних пріоритетів і віднайти специфічні засоби, механізми і заходи для досягнення рівності між жінками та чоловіками за допомогою державної політики;
- переоцінити пріоритети і перерозподілити державні витрати без збільшення загального обсягу державного бюджету;
- визначити загальну ефективність державних витрат відповідно до встановлених пріоритетів і зобов’язань, і зокрема, у відповідності до політики рівних можливостей між жінками і чоловіками щодо перерозподілу державних ресурсів і послуг.
Для запровадження гендерного бюджету необхідна координація між різними міністерствами, які мають відношення до формування бюджету – міністерства економіки, фінансів тощо – із міністерством або відділом, відповідальним за встановлення рівних можливостей, а також широкою громадськістю, зокрема жіночими НУО, бізнес-асоціаціями тощо.
Кооперація з метою розвитку
Інтеґрація гендерних проблем в політику розвитку є одним із засобів, яким ЄС може підтримувати встановлення гендерної рівності на глобальному рівні. Це безпосередньо пов’язано із головною політичною метою ЄС в сфері кооперації з метою розвитку – скороченням бідності, яка диспропорційно впливає на жінок, а також досягненням Цілей розвитку тисячоліття ООН.
ЄС зробив ряд конкретних кроків щодо інтеґрації гендерних перспектив в політику розвитку, включаючи тренінги з гендерних проблем, систематичне використання гендерно розрізнених даних і гендерний аналіз політики і програм. Європейська Комісія також розповсюджує успішні практики в цій сфері і видала посібник для керівників з проблеми інтеґрації гендерних проблем в сферу кооперації з метою розвитку.
Гендерна рівність на міжнародному рівні
В 1995 році Пекінська платформа дій була підписана 189 країнами на Конференції ООН з проблем жінок. Платформа окреслює 12 сфер, в яких необхідно поліпшити статус жінок, починаючи з бідності і прав людини, і закінчуючи охороною здоров’я та освітою. Прогрес в цій сфері був переглянутий в 2005 році в Нью Йорку.
ЄС зобов’язався поліпшити статус жінок у відповідності до цих цілей як на європейському, так і на глобальному рівні. Підтримка Європейським Союзом Пекінської платформи дій була підтверджена на найвищому політичному рівні Головами урядів на Саміті Європейської Ради в Мадриді в грудні 1995 року.
З 1999 року Європейська Рада кожного року оцінює досягнення в цій сфері. В дванадцяти сферах були розроблені кількісні та якісні індикатори для оцінки прогресу реалізації Пекінської платформи дій.
Насилля проти жінок та торгівля жінками
Насилля проти жінок є порушенням людських прав, воно існує в усіх країнах і серед усіх верств населення. Викорінення всіх форм насилля проти жінок є одним із пріоритетів ЄС. Європейська Комісія реалізує специфічні програми і фінансує проекти у сферах просвіти, запобігання насилля та підтримки жертв насилля та торгівлі. У відповідності до принципу взаємодопомоги, боротьба з насильством належить до сфери відповідальності країн-учасниць. Європейська Комісія ініціювала багато заходів в цьому напрямку з метою підтримки тісної кооперації між країнами-членами і гармонізації відповідних заходів, спрямованих на боротьбу з цим злочином. Боротьба із торгівлею жінками є частиною більш широкої діяльності ЄС у справі боротьби із торгівлею людьми.
Важливо відзначити, що рекомендації щодо реалізації рівних можливостей між жінками і чоловіками адресуються не лише країнам-членам, а всім соціальним партнерам. Для жіночих неурядових організацій України Гендерна стратегія ЄС може слугувати інструментом лобіювання уряду щодо включення гендерних пріоритетів в державну політику.
Гендерна стратегія ЄС надає можливість громадськості, зокрема жіночим НПО та НПО, які захищають права людини вимагати від уряду:
- інтегрувати гендерну проблематику в усі державні плани і програми;
- гармонізувати українське законодавство у відповідності із європейськими вимогами щодо гендерної рівності;
- розвивати інституційні механізми і забезпечити фінансово реалізацію відповідних планів і програм;
- ввести гендерні квоти на представництво жінок і чоловіків в органи влади всіх рівнів;
- послідовно проводити політику позитивних дій щодо забезпечення гендерної рівності на ринку праці, в соціальній і політичній сфері;
- розробити державні програми щодо підтримки розвитку жіночого бізнесу;
- розвивати стратегію створення гендерних бюджетів на національному, регіональному і локальному рівнях, які забезпечать ліквідацію розриву між політичними деклараціями щодо запровадження гендерної рівності і бюджетними асигнуваннями;
- розробити механізми і стимули для гармонізації сімейного життя і професійної діяльності;
- розвинути судейську практику застосування Закону про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків;
- привести у відповідність до міжнародних вимог законодавство і налагодить більш тісне співробітництво для вирішення проблеми торгівлі людьми.
