14 лютого - День Святого Валентина
День всіх закоханих. День, що з'єднує серця. День, коли світом править червоний колір: колір любові, пристрасті, троянд, подарованих коханим. Давайте зануримося на кілька хвилин в історію походження цього свята і самі вирішимо що це: красива легенда або реальні події?
Як і всі давні свята, День Святого Валентина оповитий шлейфом малозрозумілих і часом суперечливих один одному легенд.
Всі вони сходяться лише в одному - витоки цього прекрасного свята слід шукати в історії стародавньої Римської Імперії. Вчені говорять про те, що саме в цей час наставав римський Новий рік, що співпадає у римлян з початком весни. Як і всі люди, римляни любили повеселитися і відзначали настання Нового року пишними святами, уявленнями і гуляннями.
Значне місце в святкуванні римського нового року відводилося новорічним ворожінням. І віддавалися цій справі аж ніяк не тільки романтично налаштовані панянки, а й цілком серйозні, ділові, як тепер прийнято говорити, люди. Адже результати новорічного гадання визначали весь успіх (або невдачі) майбутнього року - урожай, кар'єру, фінансовий добробут - хіба можна до всього цього ставитися несерйозно!
Якщо у нас дівчата ворожать на Святки, то в Європі відлунням давнього звичаю залишилася традиція ворожити на ім'я судженого саме 14 лютого, в день Святого Валентина.
Про Валентина, що дав святу своє ім'я, відомо небагато. Кажуть, що він жив в III столітті н.е., в римському місті Терні. За одними даними, він був простим християнським священиком, інші легенди зводять його в ранг єпископа. За сукупністю даних можна з достатньою впевненістю припустити, що Валентин був відносно молодий, гарний собою, добрий і чуйний.
Час життя і діяльності Валентина збіглося з часом правління римського імператора Клавдія II, який дуже шанував військову доблесть прославлених римських легіонів і не дуже жалував християн. Для збереження військового духу імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися, бо одружений занадто багато часу проводить в сім'ї і зайнятий думками не про благо імперії і у військовій доблесті.
Не боячись імператорського гніву, молодий християнський священик Валентин продовжував таємно вінчати закоханих легіонерів. Згідно з деякими даними, його заступництво закоханим простягалося ще далі - він мирив посварених, писав любовні листи за вояків, дарував молодим парам квіти.
Зберегти все це потай не було ніякої можливості, а оскільки Римська імперія славилася своєю повагою до законів з кожним днем ??хмари збиралися над головою священика. В кінці 269 року н.е. грянув грім - Валентин був узятий під варту, а незабаром був підписаний указ про його страту.
Легенда огортає романтичним духом і останні дні життя Валентина. Згідно з одними уявленнями, в нього закохалася сліпа дочка тюремника. Валентин, як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (13 лютого) прислав їй зворушливий лист.
За іншою версією, Валентин сам закохався в прекрасну дівчину, та ще, користуючись своїми медичними знаннями, в очікуванні страти вилікував її від сліпоти. У цьому другому випадку їх листування виглядає більш осмисленим (адже сліпа дівчина не змогла б прочитати лист, а вдаватися до допомоги тата-тюремника не доречно).
Відповідно до третьої версії, в римській в'язниці розігралася класична "лав сторі" з листами, таємними побаченнями, сльозами і трагічним кінцем. Як все було насправді, ми не знаємо і вже ніколи не дізнаємося, але безсумнівно одне - молодий християнський священик дійсно загинув в ім'я Любові.
Не дивно, що про Валентина не забули й обрали заступником Усіх Закоханих. Як християнський мученик, що постраждав за віру, він був канонізований католицькою церквою. У Західній Європі день Святого Валентина відзначається з ХШ століття, в США з 1777 року.
День Святого Валентина в с. Дмитрівка
День Святого Валентина в с. Архангельська Слобода
